Від інфарктів до пологів: як медики Берегова щодня борються за здоров'я пацієнтів
Берегівська станція екстреної медичної допомоги має 54 працівники, які обслуговують місто Берегове та села громади. Їм доступні п’ять машин екстреної медичної допомоги: дві у самому Берегові та три у селах Вари, Косино та селищі Батьово. У цих селах також є пункти постійного базування медичних працівників, де чергують машина та фельдшерська бригада. У Берегові цілодобово працює лікарська та фельдшерська бригада.
За день по всій громаді медики отримують від 17 до 27 викликів, з яких 13 – по місту.
Найчастіше медиків викликають через серцево-судинні захворювання, зокрема підвищення чи зниження артеріального тиску, стенокардію, інсульти та травми. З доїздом великих проблем немає, тому що Берегівський район не надто гірський, є кілька критичних вуличок, але там рідко бувають виклики, а за поганих погодних умов просять допомогу в ДСНС.
Про роботу медпрацівників журналістка Район.Берегове розпитала у начальниці станції Берегівської екстренки Гель Ірини Володимирівни.
Жінка працює тут уже десять років, інтернатуру проходила в Чернігові, а потім повернулася у рідне містечко та стала лікаркою екстреної медичної допомоги.
«Це дуже важка спеціальність. Ми отримуємо виклики на планшети із коротким описом симптомів, але часто вони не співпадають із дійсністю. Деколи за повідомленням здається, що виклик не критичний, але на дійсності розумієш, що це не так, тому що люди часто хвилюються і говорять не все так, як є насправді», - каже Ірина Гель.
Важкими викликами вважають інфаркти, тому що там іде відлік часу на хвилини, пацієнта треба якнайшвидше доставити до спецзакладу. Також важко виїжджати на суїцидальні спроби, які, на жаль, теж трапляються, оскільки допомогу треба надати терміново. Каже, що трапляються виклики, коли треба робити серцево-легеневу реанімацію. Влітку виїжджають на випадки утоплення.
«Особисто була на критичних пологах, під час яких дитинка уже була мертва, проте застрягла у родових шляхах. Ми її доставили до лікарні, надали відповідну допомогу, але, на жаль, через септичний шок врятувати не вдалося», - пригадує медикиня.
Пані Ірина каже, що вона та інші лікарі намагаються відсторонитися від робочого негативу, інакше вони б не справлялися.
В команді наймолодшому фельдшеру 19 років, є кілька старших чоловіків віком 65 років.
Очільниця «екстренки» ділиться, що в громаді мало критичних викликів: від одного до двох на місяць.
Команда кілька разів на рік в Ужгороді проходить тренінги для підвищення кваліфікації. За 10 років роботи жінка каже, що бачить покращення у сфері медичного обслуговування, оновився автопарк та оснащення, є всі препарати, оновилися протоколи надання допомоги.
Нагадують, що варто телефонувати до «103» коли є:
- проблеми з диханням або його відсутність;
- ознаки масивної кровотечі;
- біль, відчуття стиснення у грудній клітині;
- втрата свідомості або її сплутаність;
- ознаки інфаркту або інсульту.
При цьому під час спілкування диспетчер має виявити підстави для виїзду бригади лікарів, лише після цього медиків направляють до пацієнта. Якщо ж таких підстав немає, та надається лише консультація телефоном.
Окрім цього пацієнту можуть рекомендувати звернутися до сімейного лікаря, якщо стан не є невідкладним, але потребує огляду чи обстеження.