«Korenie»: в Ужгороді презентували фотовиставку життя етнічних словаків Закарпаття
-
-
>
-
>
-
>
233
З нагоди Всесвітнього дня етнічних словаків, який відзначається щороку на початку липня, в Ужгороді презентували тематичну фотовиставку. Близько 100 світлин життя етнічних словаків Закарпаття розмістили у виставковій залі Ужгородського скансену.
На події побувала і журналістка Район.Культура.
На Закарпатті проживає близько семи тисяч етнічних словаків, які є невід’ємною частиною мультикультурного краю, де зберігаються та популяризуються традиції національних меншин. Цьогоріч на Закарпатті вирішили вперше долучитися до відзначення Всесвітнього дня етнічного словака саме фотовиставкою.
«Цьогріч ми разом із обласною військовою адміністрацією започаткували відзначення Всесвітнього дня етнічних словаків саме фотовиставкою. На світлинах – минуле та сьогодення. Це родинні фотографії, життя та побут словаків. Тут є старі фото сімдесятирічної давності, а деяким, можливо, навіть і більше, а також – сучасні світлини. І для нас це важливо, щоб це бачили саме нащадки і зазирнули у те, що є важливим для нас сьогодні: у нас є великий спадок – дідицтво, який треба зберегти і передати майбутнім поколінням», – розповіла співорганізаторка заходу, голова Товариства словацьких жінок Яна Дудаш.
Товариство словацьких жінок «Довіра» на Закарпатті існує уже 25 років. Його мета незмінна: збереження спадщини словаків, культури, фольклору та мови. Частина спадку – старі архівні фотографії демонструються на виставці нагоди Всесвітнього дня словака.
Доповнюють експозицію нові світлини, зроблені під ретро, авторкою яких є ужгородська фотохудожниця Кетрін Кіш. Мисткиня також працювала над оформленням стендів, відібравши майже із стоні архівних світлин, ті які б якнайкраще відображали задум фотовиставки.
Присутнім, а це, переважно, представникам крайових осередків етнічних словаків, було цікаво віднайти на світлинах своїх близьких та рідних, які проживали чи проживають у селах Анталовці, Гута, Сторожниця, Середнє та Тур'ї Ремети.
Етнічна словачка Вікторія Балог, яка проживає у селі Минай Ужгородського району, віднайшла на світлині свою велику родину, як має коріння у Словаччині.
«Дівоче прізвище у мене словацьке – Лічко. Мій батько, бабка та дідик родом із Словаччини, а в 1947 році вони переїхали до України, й відтоді ми живемо тут. Я з дитинства чула словацьку мову, у нас вдома часто звучали словацькі народні пісні, адже мій батько був музикантом. Зараз я співаю у народному жіночому ансамблі «Арніка», де я є і художнім керівником. Ми виконуємо українські пісні та мовами національних меншин, які проживають на Закарпатті: словацькою, угорсько, румунською, русинською. Мені подобається вивчати культуру різних народів, які проживають тут разом з нами», – поділилася Вікторія Балог.
Мистецтво фотографії доповнили музичними виступами народні колективи, які виконали автентичні словацькі пісні та танці.
