Благодійність та міжнародна підтримка: як живе культура Виноградівщини у час війни
-
-
>
-
>
-
>
1094
У Виноградівському міському будинку культури останнім часом проводять чимало концертів. Кожного місяця на сцені юних аматорів змінюють метри української естради і не тільки. Під час кожного мистецького заходу кошти від продажі квитків чи зі встановленої скриньки були донатами для Збройних сил України.
Наталія Вейконь стала директоркою Виноградівського міського будинку культури перед початком повномасштабної війни – в середині грудня 2021 року. Вона розповіла для читачів Район.Берегове, як живе будинок культури в цей період.
Мета концертів – донати на ЗСУ
«Було багато планів, цікавих проєктів. Ми встигли в лютому втілити однин з них – вечір пам’яті Кузьми Скрябіна. Зібрали багато талановитої молоді громади, зробили багато каверів. То був аншлаг. Потім почалася війна. У перші дні ми не знали, що робити. Нам підказали, що можемо плести сітки. Порозсували стільці в залі і стали до роботи. Плели сітки працівники культури, освітяни, діти, адвокати», – згадує Наталія Вейконь.
Згодом у будинку культури «Червоний Хрест» проводив курси з надання невідкладної медичної допомоги. Також діяли курси самооборони. Працювали три локації і це була свого роду психологічна допомога.
«Пізніше ми бачили, що українські артисти проводять концерти за кордоном і збирають кошти для Збройних сил України. Започаткували марафон «Ми переможемо» на різних майданчиках нашого міста: біля пам’ятника виноробу, біля швейної фабрики «Гроно». Там виступали малі діти та вже досвідчені артисти, і ми збирали кошти на армію. Суми були невеликі – 4-8 тисяч гривень. Ми їх віддавали виноградівським волонтерам. Згодом нам почали телефонувати артисти і запитувати, чи можна до нас приїхати виступити на підтримку Збройних сил. Це були вистави, виступи гумористів «Вар’яти-шоу» та «Замок Любарта», – ділиться спогадами Наталія Володимирівна.
Кожен концерт на виноградівській сцені був унікальним. Проте одним з найкращих Наталія Вейконь вважає виступ українського музиканта, композитора, поета та музиканта Тараса Петриненка. Жінку вразило, наскільки це щира, відкрита людина.
«Ми для його команди відкрили Виноградів, який гості називали «маленькою Швейцарією». Також у нас були два концерти Петра Чорного, який є амбасадором підрозділу «Схід» 128-ої ОГШБр», – каже Наталія Вейконь.
Жінка додає, що раді бачити кожного у будинку культури.
«Цінова політика квитків дуже лояльна – від 100 до 350 гривень. Інколи є безкоштовні квитки, але люди на такі дійства чомусь не приходять. Мета цих концертів – не розважальна. Ми їх організовуємо для того, щоб зібрати кошти на армію, розвивати культурний смак молоді, виховувати наших глядачів. Молодь має планувати собі культурні заходи і ходити на них. Я щиро дякую всім артистам, особливо нашим виноградівським, за їх участь та постійну підтримку наших заходів. Це, зокрема, Володимир Більда, Роберт Тіводор, Світлана Фельцан, Юрій Тесличко, Володимир Корпош, Діана Гурова. Кожен і кожна з них вносять вагомий вклад у розвиток культури рідної громади», – наголошує керівниця будинку культури.
Розвиток культури – в пріоритеті
Заступниця начальника відділу культури і туризму Виноградівської міської ради Олеся Данилець розповіла про грантові проєкти.
«Завдяки грантовій підтримці Міжнародної організації з міграції та проєкту «Людський вимір» для покращення якості культурних послуг громада закупила звукопідсилювальну апаратуру на суму 12 тисяч доларів. Так у нашої творчої спільноти з’явилася можливість працювати на якісному обладнанні. Нещодавно розпочав репетиції вокально-інструментальний колектив студентської молоді Виноградівського технологічного коледжу МДУ під керівництвом молодої талановитої гітаристки Вікторії Грабовчак. Вона займається з молодими людьми абсолютно безкоштовно», – розповідає Олеся Данилець.
Чиновниця каже, що Виноградівський міський будинок культури – це чудовий майданчик для реалізації творчих ідей митців міста. Заступниця начальника відділу культури та туризму також зазначає, що реалізація всіх проєктів є можливою завдяки підтримці міського голови Степана Бочкая, депутатського корпусу та фахового заступника міського голови Віталія Любки.
«Якщо наші колеги в інших містах зіштовхуються з купою бюрократичних перепон, організовуючи щось, то у нас такого немає», – наголошує Олеся Данилець.
Фестиваль всіх видів мистецтв відбувся у міському будинку культури 17 грудня. До дійства залучили близько 300 хореографів та дітей і майже 50 вокалістів, інструменталістів. Виступали не тільки юні аматори сцени з Виноградівської громади та району, а й з Ужгорода, Мукачева, Іршави.
Окрім того, протягом року організовували великі хореографічні фестивалі, де серед суддів були відомі хореографи. У проведенні таких заходів дуже важливо мати якісне обладнання.
«Завдяки проєкту «Людський вимір» у нас збільшилися можливості щодо проведення заходів. Працювали ми і до того, але то було дуже складно, бо техніки не вистачало, а та, що є, – примітивна. Продовжуючи писати грантові заявки, маємо надію, що й надалі будемо залучати кошти міжнародних донорських організацій у галузь культури. Бо ми розглядаємо галузь культури як одну з пріоритетних», – каже Олеся Данилець
За останній рік у громаді вдалося реалізувати кілька проєктів, спрямованих на розвиток молоді. Зокрема, це реалізація спільно з благодійним фондом «Центр громадських ініціатив» проєкту «Розвиток малих громад через підтримку та розвиток молоді», впровадження Програми стажування молоді у Виноградівській міській раді тощо.
Нещодавно у рамках реалізації проекту «Впливові» відбувся захід «Ніч в музеї». Організували його Виноградівська міська рада спільно з громадською організацією «Українська Академія лідерства». Партнерами стали EasyBusiness, Центр Економічного Відновлення, Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) та проєкт USAID «ГОВЕРЛА».
«Це якраз ті заходи, які спрямовані на розвиток та популяризацію культури у громаді. Тепер культура як ніколи на часі. Ми мусимо зберігати і розвивати те, що маємо. Я багато спілкуюся з колегами з інших областей. Мене вразили розповіді тих, кому вдалося виїхати з окупації. Люди розповідали, що доводилося закопували українські книжки та вишиванки. А ми, на щастя, маємо можливість вільно працювати і творити. Мусимо зберегти нашу культуру, примножувати і розвивати її. Це наш обов’язок», – каже Олеся Данилець.
